Шановні друзі! На цій сторінці Ви можете знайти відгуки, рецензії та малюнки до творчості В.Нижеголенко.

14.10.2011

Прочитавши збірник «Двічі народжені» була вражена. Такий тоненький, а розкриває читачеві такі сильні почуття. Читала із захопленням, читала і дивувалась: схожі вчинки, але такі різні долі, зовсім різне ставлення до скоєної помилки.

Вербовська Наталія Ігорівна

Я прочитала майже усі надруковані твори та поезії нашої землячки В.М.Нижеголенко. Найглибше мене тронули оповідання «Рябкові гостинці», «Двічі народжені», «Катруся», «Нелегалка». Прочитавши поезіі Валентини Михайлівни, я отримала велику радість, що поговорила з людиною, яка розуміє мене, а я розумію її. Такі вірші, як «Віват життя», «Моя шампанія», «Тополя», «Совесть», «Порядочность», «Роби добро», «За них душа моя болить», та багато інших нікого не зможуть оставити байдужими. Нових Вам творчих натхнень, люба наша Валентина Михайлівно. Ми з нетерпінням чекаємо нових творів та віршів.

Р.Б.Хазієва

Я познайомилася з творчістю письменниці – землячки В.Нижеголенко не так давно. Дуже подобається поезія, така душевна. Подобаються і дитячі твори, читаю їх і узнаю свого сина в героях оповідань. А з повістей «Катруся», «Двічі народжені» дізналася багато нового про історію дніпрянців, їхні долі. Багато цінного матеріалу тепер маю на уроки по літературі рідного краю, використовую для роботи гуртка «Літературне краєзнавство». Знаю Валентину Михайлівну особисто. Дуже добра і приємна у спілкуванні людина.

Т.Богачук, вчитель Дніпрянської ЗОШ.

Одного зимового дня до моїх рук потрапила невеличка книжечка Валентина Нижеголенко «Двічі народжені». Відкрила першу сторінку, і вже не змогла відірватися від книги, аж поки не дійшла до останньої. Важко навіть описати свій стан : і сльози, і жаль, і смуток, і радість – все сплелося у серці. Тим паче, що це оповідь не просто про незнайомих людей, а про земляків. Людина живе в оточенні інших. І дуже часто ми один про одного нічого не знаємо. Тож я думаю, дуже приємно, читаючи книгу впізнати у ній себе або знайому людину.

Спасибі Вам, Валентино Михайлівно!

Будняк Н.В.

Я познакомилась с творчеством Валентины Михайловны Нижеголенко через друга детства и юности – Богун Евгения Ивановича. Женя Богун одноклассник Валентины Михайловны, одноклассник брата моего мужа Володи – Маук Виктора Федоровича. Я давно восхищалась дружбой одноклассников. Валентина Михайлова, – как мама, - всех собирает на встречу своего родного – 10-го класса. Встреча была три года назад – 47 лет, как окончили 10 класс, потеряли некоторых товарищей, а вот в этом 2004 году была встреча одноклассников – 50 лет окончания 10 класса. Когда рассказывал Женя Богун, как они встретились (с теми, кто не был на встрече – 47 лет спустя), я не могла без слез слушать, это слезы гордости за дружбу этих людей, многих одноклассников я знаю лично, были у них слезы слезы радости встречи, говорили о школьных днях, будто бы и не было – 50 лет спустя. О многих земляках Валентина Михайловна писала провдивые истории их жизни. В книге – «Катруся» - описывается вся семья Масюткиных – Коняшиных. О всех членах семьи я знала давно с рассказов моей подруги – Коняшиной Светы, ее мама – Масюткина Мария Назаровна. Знала лично Ивана Назаровича, Василия Ивановича, а «Катрусю» видела, когда она приезжала с Америки на родную землю, в родные Днепряны. А стихи, посвященные жене Богуну, Ольге Петровне Круценко – их первой учительницы, детях Днепрянского интерната, о малышах с такой любовью написано...

Всего восторга от творчества Валентины Михайловны не опишешь. Пусть будет у Вас – Валентина Михайловна – отличное здоровье на творчество, на долгую жизнь.

С уважением, Л.И.Маук.

Творчість В.Ніжеголенко наповнена ніжністю, щирістю, любов’ю до близьких людей, рідного народу, Батьківщини. Мені до душі іі поезія, яка легко запам’ятовується ї звертає нас до загальнолюдських цінностей: пошани до матері, бабусі; ввічливості, доброзичливості, патріотизму, чесності. Легко сприймаються віршики віршики для молодшого шкільного віку, які пройняті тонким гумором та добром.

А.Тригуба. вчитель Дн.ЗОШ.

Дорога Валентино Михайлівно!

З якою любов’ю Ви описуєте наш край, людей, подїї, що з ними відбуваються. Я читала Ваші повісті рідним і близьким, переповідала їх, а в горлі стояв ком і на очах – сльози, не тільки в мене, а і в тих, хто їх слухав.

Тож, хай Вам щастить в житті, творіть, любіть!

З повагою Несіна Валентина Д. м/с Дніпрянської ЗОШ.

Мені дуже подобається Ваша творчість, Валентино Михайлівно. Ваші твори душевні, правдиві. Діти з великим захопленням читають їх, знайомляться з історією рідного краю. Ваші вірші звучать на шкільних святах. Велике Вам спасибі!

Бібліотекар Дніпрянської ЗОШ.

Придбала книгу В.Нижеголенко «Катруся». З неї дізналася про історію Дніпрян і дніпрянців. Хоча народилася я не тут, але цікаво було читати про долю дніпрянської сім’ї.

Гаврилюк Н. учениця 7-А класу

У мене є книжечка дніпрянської поетеси «Наш Херсонський рідний край». В ній багато віршів про нашу Херсонщину. З неї я вчила вірші на уроки української літератури, коли ми вивчали письменників рідного краю.

Ісаченко Є. учениця 7-А класу.

Я маю збірочку віршів В.Нижеголенко «Наш херсонський рідний край». В ній я знайшла цікаві вірші, де описується Херсон і Херсонщина. Читаючи вірші, я узнавала місця, про які пише Валентина Михайлівна – це і наші плавні, і славне місто Херсон, і наші рідні степи. Ще я була на зустрічі з письменницею в нашій школі, бачила і слухала іі. Мені дуже подобаються її вірші, і сама я пробую їх писати.

Масюткіна Наталія

Я купив повість В.Нижеголенко «Босоногі мрійники». Вона розповіла мені про життя дітей, які росли під час Великої Вітчизняної війни та у повоєнні роки на Херсонщині. Знаю, що саме так і жили люди, як описує В.Нижеголенко.

Чабан Саша

Я прочитала книжечку «Наш Херсонський рідний край». З неї я вчила вірш на урок української літератури. Спасибі поєтесі за її талант.

Іванова Валя

Пам’ятаю зустріч з доброю, цікавою людиною Валентиною Михайлівною Нижеголенко. До того я ще не бачив і не спілкувався з живими письменниками. Діти читали її поезію, малювали ілюстрації до дитячих творів. Видно, що письменниця дуже любить дітей, тому що з такою ніжністю вона пише про дітей свої твори.

Заїкін Арсеній

Учень 7-А класу

Моя мама познайомила мене з творчістю нашої землячки В.Нижеголенко. Я прочитав багато дитячих розповідей і віршів. Найбільше мені сподобалися: «Дід Мартин і його тин», «Рябкові дарунки», «Хитра бібліотека».

Дудикін Саша

Учень 6 класу

Про творчість Херсонської письменниці В.Нижеголенко майже нічого не знаю. Але дуже хочу познайомитись поближче з самою поєтесою із ії творчістю.

В.Попова

Учениця 11 класу

Дуже люблю поезію і музику. Нещодавно розучила пісню «Материна Хата» на слова В.Нижеголенко. Мене вразили слова пісні про материнське терпіння, материнську любов, вічне чекання своїх дітей і онуків.

М.Скубеник

Учениця 11 класу

Нещодавно в моїх руках побувала збірочка ліричної поєзіі Валентини Нижеголенко «Зорепад». Я знаю, що письменниця – наша землячка, що «Зорепад» - перша віршована збірка.

Мене зацікавили вірші, вони не залишають байдужими читачів, у віршах – сама Нижеголенко з її ніжною душею.

Іващенко Анна

Учениця 11 класу

Всі книжечки В.Нижеголенка купую для свого сина. Хочу, щоб він знав про життя наших земляків і сама з задоволенням читаю вірші і прозу В.Нижеголенка.

Михно С.Л.

Працівник школи

Я відвідую гурток «Літературного краєзнавства», про письменницю дізналась від нашого керівника Богачук Т.В. Мені відомо, що Валентина Михайлівна родом із Дніпрян, що тут жили і живуть її родичі, що ій дороге все, що пов’язане з Дніпрянами.

Найбільше мені сподобалися вірші, в них я узнаю своє село, свою Херсонщину.

Венжега М.

Учениця 9-Б класу

Наш гурток «Літературне краєзнавство» вивчає творчість письменників – земляків. Тут я і дізналася про Валентину Михайлівну. Мене зацікавила творчість цієї людини. П отім в бібліотеці я побачила багато книжечок, подарованих письменницею. Я прочитала «Двічі народжені», багато ліричних віршів. Я пишаюся тим, що Валентина Михайлівна моя землячка. Бажаю їй творчої наснаги.

Левченко Наталія

Учениця 9-Б класу

У шкільній бібліотеці є ціла полиця зі збірниками нашої землячки Валентини Михайлівни Нижеголенко. До зустрічі з цією талановитою письменницею я не звертала особливої уваги на ті маленькі книжечки, але після того, як у минулому році вона завітала до нашої школи, моє ставлення змінилося. Я стала помічати те духовне тепло, що так і віє від тієї полиці зі збірниками.

Одного разу, відкривши книжечку під назвою «Бродят тени по саду», я побачила на першій сторінці чотири рядочки, які мене дуже вразили. Мабуть, це життєве кредо Валентини Михайлівни:

Я богатством считаю здоровье,

А еще – молодые года.

Доброту человека и щедрость души

Одобряю, ценю, понимаю всегда.

Від щирого серця бажаю Вам, Валентино Михайлівно, здійснення усіх Ваших мрій, більше творів та років творчої діяльності.

З найкращими побажаннями

Учениця 9-В класу Компанієць Олеся

Я прочитала ваші вірші та оповідання. Найбільше мені сподобалися такі вірші: «Моя шампанія», «Лебідка», «Храм любові», «Весняна ніч», «На Полтавській землі». Але найбільше мені подобається книга «Йду до школи навпрошки». В ваших книгах мені подобається ще й те що в них ви тонко відображаєте фантазії та мрії малюків.

Я бажаю вам здоров’я, натхнення, успіхів у роботі, щастя, добра та надій.

Микитенко Марія

Учениця 4 класу

На днях перечитала книжечку В.Нижеголенко «Благородний». Кілька разів зупинялася, бо сльози застилали очі. Дуже вразило мене життя родини Богунів. Тим більше, що ця історія нашого односельця вашого однокласника. Раджу усім дітям і дорослим прочитати цю чудову повість – бо в ній життя простої, на перший погляд, родини. І в ній охоплені історичні події нашої держави: голодомор, репресії, війни, повоєнні роки, а також вже наша сучасність. Дякую вам, люба Валентино Михайлівна, за ті враження і хвилювання, котрі я пережила, поринувши у події Вашої повісті «Благородний». Бажаю Вам щирого здоров’я і нових книжечок.

Роза Володимирівна

Зав.Дніпрянською селищною бібліотекою

Я прочитала книжку В.М.Нижеголенко «Серце в п’яти заховалось». Найбільше мені сподобався вірш «Задавака». Мені сподобалося як поетеса передає почуття гумору, веселого настрою. У нашому класі є подібний хлопчик до вашого Ігоря Задаваку. Меня здається, що ви були в нашому класі і написали про нього віршик.

Микитенко Марія

Учениця 4 класу

Одного разу я прочитала дуже цікаву книжку, яку написала чудова письменниця В.М.Нижеголенко. Я нещодавно придбала чудову збірку віршів, назва якої «Наш Херсонський рідний край». В ній я дізналася дуже цікаве описання нашого Херсонського краю. У мене була можливість бачити і чути цю прекрасну письменницю. Я дуже задоволена, що познайомилася з В.М.Нижеголенко.

Іванова Валентина

Учениця 10-А класу

Я дуже радію і пишаюсь тим, що є така чудова поетеса і письменниця, моя землячка, В.М.Нижеголенко. Особливо я захоплююсь її віршами. Поєзія В.М.Нижеголенво дуже душевна, ніжна, щира, сповнена любові до близьких людей, до рідного края. Вірші поетеси виковують загальнолюдські цінності: шанобливого ставлення до старших,доброзичливості до молодих, патріотизму до Батьківщини, чесності і щирості у людських стосунках.

Твори для початкових класів пронизані любов’ю до дітей, насичені гумором.

Микитенко Л.А.вчитель молодших класів

Я прочитала Валентини Нижеголенко «Серце в п’яти заховалось». Найбільш мені сподобався вірш «Соло». Він дуже смішний і нагадує що інколи хлопці підкріпляються за час уроків. Велике спасибі за таку збірку гумористичних віршів для дітей мого віку. Бажаю Вам нових віршів, книг, оповідань.

Ліфінцева Діана

Дорогая Валентина Михайловна! К сожалению, я не знаю Вас, я не знакома с Вашим творчеством, но очень много слышала о вас хорошего. Очень жаль, что не смогу встретиться с вами, но надеюсь, что в ближайшем будущем мы встретимся и я стану богаче знакомством с таким прекрасным, одаренным талантом – человеком. Спасибо Вам, что вы высоко оценили мой скромный труд. Желаю Вам творческих успехов, здоровья!

Надежда Посохова

Я двадцять три роки працюю у Дніпрянській школі вчителем початкових класів. Та протягом багатьох років я знайомлю своїх учнів з творчістю Валентини Михайлівни Нижеголенко. В оповіданнях та віршах і патріотичне виховання і естетичне. Дуже люблять діти вірші про школу, смішні історії про тварин. Шановна Валентина Михайлівна! Дуже добре, що діти можуть прочитати Ваші твори. І я сподіваюсь на вашу згоду зустрітися з учнями початкових класів.

Федотова С.П.

Шановна Валентина Михайлівна!

Хочу подякувати Вам за Вашу творчість, в ній є така риса, яка не може не захопити: відвертість, щирість, простота , мелодійність, - вона вабить нас, приносить в нашу подеколи сіру буденність відчуття яскравого світлого дня.

Ваші чудові вірші дають безмежну можливість для дітей фантазувати, розвивати власні таланти. Мені завжди легко і радісно писати про Вашу творчість, адже вона випромінює добро і любов. Я бажаю Вам здоров’я, творчого натхнення у створенні Ваших шедеврів!

Храпанова О.Ф.

Люба Валентина Михайлівна!

Ось і діждались прихильники Вашої творчості великого подарунку – це двотомник «Бринить мелодія життя». Мене знов і знов вражає Ваша майстерність. Дуже рада, що обкладинкою для вашого шедевру стала робота нашої землячки – Посохової Н.Ф., а також книги оздоблені фотографіями вишиванок Маук Л.І. Це ще раз підкреслює: який багатий наш край на таланти. Наші діти читають з задоволенням також і гуморески. Декотрі сміються до сліз.

Дуже дякую Вам за подарунки для бібліотеки. Завдяки вашій щирості ми маємо майже усі твори Вашого пера. Дуже рада, що знаю Вас особисто. Ви дуже цікава, з багатим внутрішнім світом, людина. Дуже багато випробувань випало Вам у житті, але такої цілеспрямованості, життєдіяльності, оптимістичності, людяності. Нам всім у Вас треба навчитися. Сили Вам, і хай струмок натхнення ніколи не закінчується. Чекаємо на зустрічі з Вами. Нових презентацій, нових шанувальників, а також спонсорів для видавництва таких прекрасних книг.

Хазієва Р.Б.

Завідувачка Дніпрянською селищною бібліотекою

На світі є багато книжок: цікавих, романтичних, хвилюючих, захоплюючих. Всі вони різні, всі розповідають нам про різних героїв, навчають мудрості та направляють на істинний шлях. Але є такі книжки, які поєднують усі позитивні якості в собі. Це книжки Валентини Михайлівни Нижеголенко. Я дуже рідко заходжу до бібліотеки, але завжди намагаюся щось взяти та прочитати. Книжки В.М.Нижеголенко не можна не взяти. Спасибі Вам, Валентино Михайлівно, за Ваші книжки, за Вашу посмішку та добро в книжках. Хай Вам щастить та міцного Вам здоров’я на довгі літа!

З повагою, Компанієць Віра.

Валентина Михайлівна Нижеголенко часто приїздить сільської бібліотеки. Я її поважаю, тому що вона моя землячка. Мені подобаються вірші про наше село, я їх з захопленням читаю. Я буваю на презентаціях Нижеголенко. І дуже рада тому що вона приїзжає в нашу бібліотеку.

Учениця 8-А класу Дніпрянської ЗОШ

Хлистова Марина

Люба Валентина Михайлівна!

Знову звертаюсь до Вас, прочитавши Ваші книги «Білобрисий», бо тут знову знайомі нам місця: Дніпряни, Корсунка. І тими, які завжди будуть актуальними для людей, бо в них життя, таке яке воно є. Дуже всім і дітям і вчителям пропоную прочитати книгу «Тернистими шляхами», бо в ній викладено у художній формі усі події України. Той, хто почитає цю книжку, назавжди пам'ять викарбує найважливіші події нашої історії від скорботного 1932 року до Дня незалежності України.

Дякую, Валентино Михайлівно, Вам за Ваш труд. Ці книжки, які не вкриваються пилом, бо тема тема за темою протягом року діти вивчають у школі. Декотрі вже дорослі люди цікавляться історією нашого селища, що ваші книжки, Валентина Михайлівна, для них як знахідка.

Творчого натхнення Вам і сил у Вашій корисній справі.

Роза Володимирівна.

Уважаемая Валентина Михайловна!

Огромная Вам благодарность за то замечательное творчество, которое Вы посвятили не только Херсонщине, но всей Украине. На Ваши стихи много мелодий написал В.П.Стеренок, Дроголюбов. А мы с нашими девчатами эти песни исполняем. Несколько мелодий на Ваши стихи написал и я.

Низкий Вам поклон.

С уважением, Романюк Ю.С.

З великим інтересом ознайомився з повістю «Моя Шампанія», яка викликає непереборне бажання читати і перечитувати цей твір. Про історію села Британ написала не так вже й багато, і тому спроба автора втілити головні поезії з більш ніж 200-річною історію придніпровського села і натхненне розмаїття поетичного мовлення є більш ніж вдалою.

Анатолій Неділько

Мешканець села Основа

Шановна, люба моя Валентина Михайлівна!

З великим захопленням і задоволенням прочитала книгу «Моя Шампанія». Зраділа тому, що нарешті Дніпряни діждалися своєї книги. Їх важко недооцінити, тому що це перша книга, яка відображає історію рідного селища Дніпряни у хронологічній послідовності в художньому стилі зі збереженням перших прізвищ. Історія у 220 років це у зрівнянні з існуванням людства у 6000 років в маленький штрих, але два століття життя , людського життя, це дуже багато. І ця історія талановито, стисло, доступно, зберігаючи емоції і почуття, Ви передали у цій книзі. Пропоную кожному жителю нашого краю прочитати цю книгу, щоб більше узнати про рідний край. Велике Вам спасибі за цю книгу, люба Валентина Михайлівна. Нових Вам книг і сили для праці.

З любов’ю і повагою Хазієва Р.Б.

Селищний бібліотекар

Дорога наша Валентина Михайлівна!

Познайомилась з Вами особисто і з Вашою творчістю не дуже давно. Прочитавши вперше книги «Бринить мелодія життя», була під великим враженням. Описана історія нашого рідного села не залишила мене байдужою, читаючи з великим захопленням, не втримуючи сліз, уявляла ті місця села, які Ви описували, в прізвищах героїв хотілось відшукати рідство мешканців с.Дніпряні. Твори «Моя Шампанія», «Білобрисий», теж прочитала. Як треба любити свою маленьку Батьківщину, щоб з такою душевною теплотою, відвертістю описувати події минулого життя наших земляків, залишаючи Вашу творчість, для майбутніх поколінь Дніпрянців.

Як для мене і моєї сімї. Ви – гордість нашого селища. Треба ще навчитися нам усім, так палко любити рідні краї, людей де пройшло нелегке дитинство, шкільні роки і залишились Людиною з великої букви. З нетерпінням чекаю Ваших нових творів і Вас особисто рада бачити в нашому рідному селі, від щирого серця дякую Вам, Валентино Михайлівно за Вашу працю. Вам і Вашій родині добра, миру і достатку, щоб у новому році Ви зробили все те, про що так давно мріяли.

Л.В.Назаренко

Мешканка с.Дніпряни

Я Ковальчук Євгенія нещодавно прочитала книгу Валентини Нижеголенко «Катруся». Мені дуже сподобалась ця книга тим, що в ній розповідається про дівчину, яка жила в Дніпрянах. Її життя в цій маленькій на перший погляд книжці змальовано дуже детально. Мабуть, Ви здогадалися, що її ім’я Катруся.

У наш час діти та підлітки не дуже полюбляють читати, книжки про війну, але це відношення не є об’єктивним, тому що війна – це велика сторінка нашої історії…І у цій книжці яскраво відображається момент окупації.

Давно відлунали ці роки, але й сьогодні ми чуємо їх сумні відголоски і тому прочитавши цю повість серцем починаєш розуміти цю трагедію, яку пережили люди у ті страшні роки.

Катруся була дуже красивою дівчиною. Мама довго її переховувала, щоб її не забрали до Німеччини.

Важке життя було у Катрусі на чужині. Вивчивши німецьку мову Катруся працювала у хазяїна в ресторані офіціанткою. У Німеччині дівчина зустріла свого майбутнього чоловіка. Після перемоги вони одружилися .Сім’єю мешкали у Польщі.

Уже в пострадянські часи Катруся почала розшукувати своїх рідних. Їй пощастило – вона приїхала у Дніпряни. Навіть застала свою матусю живою. Але вони обидві відчували, що це зустріч перша і остання. З роками Катруся стала Катрусею Назарівною, а пізніше її стали називати пані Катруся. Тепер уже мешкала вона у багатій цивілізованій краіні Канаді, але серце її завжди було у маленькому куточку України – Дніпрянах.

Отже на сьогоднішній день ми не знаєм як склалася її доля після… Але мене зігріває та думка, що ця людина з цікавим життям, жила у тому ж селі, що і я, ходила по тим же вулицям що і я, бігала на берег Дніпра як і я, милувалась тими ж краєвидами що і я.

Я прочитала багато книжок Валентини Нижеголенко які у повному обсязі і є у нашій Дніпрянській бібліотеці. Читайте! Дякую за увагу!

Рецензії, надруковані у пресі.